Іде вона! Вона!!!

Іде вона! Вона!!! Вона!!! Страшна?

Чи ні? Чи золота?

Не золота і не страшна,

А Молода іде весна!

Прекрасна дівчина, красуня.

Не зріла жінка, не манюня,

А чисто юна, молода...

Десятикласниця Весна?

Та ні, я б дав сімнадцять років...

Одразу після перших кроків

Розтанув сніг, стопився лід,

В природі зав'язався плід,

Вода тече, снігу немає,

Розумний люд уже співає.

Танцюють діти і батьки,

Родини цілі і дядьки.

Прийшла Весна! Радійте друзі!

Вже сонце йде по виднокрузі

І своє тепло розсилає,

Людей усіх щедро вітає.

Весна торкнулася барлогу.

І після довгого прологу

Встає ведмідь, знов позіхає

І ліжко своє застеляє.

Зайчата шубки одягають

Нові сіренькі. І співають

Пташки, що знову прилетіли,

Бо дівчину зустріть хотіли.

Весна дарує усім щастя,

Вирощує зелене листя.

Весна-красна - пора кохання,

Любові, здійснення бажання.

Вона чудова чарівниця:

Усюди усміхнені лиця.

І діти граються надворі,

Дорослі вибирають долі,

Бабусі сидять з дідусями,

Дітьми своїми, онуками

На лавочках, у парках в місті,

На пікніку чи на узліссі.

Усюди сміх, любов, кохання,

Чистосердечнії признання,

Наприклад, : "Я тебе кохаю"

Або: "Без тебе справді замерзаю"

У відповідь: "Я тебе також"

І різні люди "печуть раки":

Хто через сором на роботі,

Хто через буденні турботи,

Хто через спеку у машині,

А хто від чаю із шипшини,

Хто через важкі роботи,

Хто через фальшиві ноти,

Хто через задовгу чергу,

А хто просто так, від нервів,

Хто через фізичну працю,

Хто через важку задачу - 

Кожен червоніє навесні

Та усі веселі, не сумні.

Сонце починає припікати,

Люди часто можуть позіхати,

Маршрутки наповнені народом...

Люди поринають в воду.

Бо тапер народ їздить на річку,

Сонце обпікає щічки.

Хочеться у воду загорнутись

І тоді приємно посміхнутись.

Після річки можна і у гори,

Але краще вже поїхати на море.

Або впасти мокрим на травичку,

І прислухатись до плину водички.

Шум цей нерви порівняє...

А коли в воду пірнаєш... - 

То таке блаженство, тиша й прохолода.

Це не просто диво - справжня насолода.

Після цього можна йти в Карпати,

Ну а потім, якщо треба, спати...

В ніч прекрасну зорі собі лічиш...

Бачиш... Падає. І все, що хочеш

Здійсниться! Якщо повіриш в диво,

Може вмить зробитися щасливо

На душі, на тілі і під тілом...

Не займаючись ніяким ділом,

Можна гарно повідпочивати,

Але треба ще... ЗНО здати*.

Вийде Місяць-дирегент з-за хмари

І хто хоче слухає стожари.

Хто бажає спати - спить у сяйві

Срібноликого. Десь коло пальми

В той же ж час проміння сонця

Світить у ранні віконця.

Я обожнюю весну - 

Цю красуню чарівну!

* - у той час я саме готувався до ЗНО)) яке таки здав і поступив в університет, де дізнаюся багато нового і розвиваюся)

(((20.03.2012 рік

21:12:12)))