Розмова з вітром (2012)

От під впливом віршів Павла Тичини я написав свій. Він чимось нагадує "Ви знаєте, як сплать гаї?"

Вітер: Так...

А чи "так"?

А якщо "ні"?
Що, як не "так"?

Хтось: -А що?

Вітер: Чи так усе

Собі росте,

Собі гуде,

Собі живе?

Що, коли "ні"?

Хтось: - ЯК?

Вітер: Усе

Завжди було...

Хтось: А що було?

Вітер: Ніщо...

Хтось: Чому мовчиш?

Відповідай,

Розповідай,

Вій і співай...

Вітер: Рай...

Хтось: Ти кажеш, Рай?

Чи, може, гай,

Постривай.

Вітер: Рай...

Хтось: Тепер почув,

Звук не втонув...

Вітер: Знай,

Що все було б

Не так, як є

І не твоє...

Хтось: Що не моє?

Вітер: Не перебивай,

Знай...

Зараз ти

Живеш отут

Але чому?

Чом саме тут?

Тут...

Хтось: Не думав я,

Чому сім'я -

Сім'я моя?

Чому Ім'я -

Моє ім'я.

Моє?

Так.

А чому так?

Вітер: Ні.

Ти...

Ти можеш все!

Зміни себе,

Люби себе...

Спи...

Читай думки,

Змінюй віки,

Цілуй квітки,

Будь, як я, ти

Спи...

Автор: Шумлять вітри,

Гудуть вітри

І коли ти

І справді Ти, -

Йди.

Крокуй життям,

Керуй життям,

Змінюй буття...

І Ти

Зміниш себе,

Зміниш мене,

Зміниш Історію...

Вітер: Спи...

Хай твої сни

Будуть вони

Такі,

Як схочеш

Ти.

Люби...

Себе люби,

Людей люби,

Книги люби,

Люби Світи...

Бо Ти -

Такий один

Така одна...

А ніч - ...

Хтось: Чи справді

Чарівна

Вона?

Відповідай!

Чого мовчиш?

Автор: Вітер мовчав,

А Ти

Вже спиш...

(2012, скоріш за все, січень 2012)