«Ми ті, що вижили» (2011)

1932  - 1933

«Ми ті, що вижили»

Вітер віє, завиває…

Перекотиполе

Котить, котить і не знає,

Що там дитя кволе.

Там, де земля – чорноземи,

А на полях колос,

Чути, чути десь далеко

Материнський голос.

Як там гинуть чесні люди,

Щастя не шукають…

Чи то діти, чи дорослі –

Всіх в яму скидають.

Чи дожили вони віку,

Чи ще хочуть жити,

Усіх хоче неправедний

Кат в ямі закрити…

Нехай кладе чи кидає…

Коли ж перестане?

Коли, Боже, проти нього

Україна встане?

Коли помреш?? Катуєш нас.

Годі! Ми не діти!

Перекинемо ярмо!

Досить жах терпіти!

Ми не будем, як раби,

Зносити ці муки.

Не манкурти ми, бо

Маєм вільні руки.

Маємо вільні думки

І у нас є воля.

Слово несемо в віки…

Ми нащадки Ноя!

Ми, як він, бо вижили!!!

(У віки терору)

Ми, як він, бо вижили!!!

(В дні голодомору)!!!

2011