[Ana, 2015] Ми вкрали у ночі спокій

Ana Mosevych: Ми вкрали у ночі спокій

 

Ми вкрали у ночі спокій,
Таку дивовижну тишу
Нарушили ми…

 

Тссс… Не вмикай світло, не гримай дверима. Мовчи.
Твій сусід, що тобі не знайомий, бачить вже соті сни,
І чорна, як вугілля, тиша ковдрою вкриває тебе:
«Спи!» - це ночі шипіння, у ліжку очевидно-чуже.

Я боюся такої тиші. Вона ламає годинник мій,
І тепер уже не спинити думок безперервних рій,
Час зупинився для мене, не чути шептання ламп,
Є лише ця тиша й переплетена з нею пітьма.

Давай розітнемо темряву і виріжемо у ній вікно,
І прозорість нічного повітря замінить віконне скло,
Нам місячне сяйво освітить вхід у країну снів,
Давай виженем ту примару, що живе у твоїй голові!

Давай виженем всі примари, що живуть у людських головах,
Що не дають їм спати по чорних, як дьоготь, ночах.
Давай врятуємо від загарбників їхні святі володіння.
У відповідь чутно: «Спи!» - у шепіт переросло шипіння.

Feb. 10th, 2015 at 10:50 PM