«Всесвіт Мрії» (2011)

Всесвіт Мрії – це світ, де всі щасливі.

Це світ, де дорослі – дбайливі,

Де діти грайливі,

Де люди мрійливі,

Де все, що побажаєш – отримуєш,

Де люди рівноправні.

Нема там королеви,

Не ходять грізні леви,,

Зими також немає,

Ніхто біди не знає

І часу там немає,

Та небо не дрімає

І хмари підганяє.

А хто захоче – спить –

Для них шматочки неба

Темніють за потреби

І місяця приводять:

Він разом з зірочками там хороводи водить.

Колись все так було.

Сьогодні, як поглянеш –

Усе перемінилось.

І люди вже не бачать Природної краси.

Вони, немов осліплі, вирубують ліси!!!

Природа не змирилась

І землю попросила,

Щоб вона потрусилась –

І та погодилась.

Остання попросила,

Щоб хвиля покотила,

Кількох людей накрила

Та землю зросила.

Тоді вітри зібрались…

Природа була рада,

Що повені почались,

Бо їй хотілось так

Провчити люд "учений",

Що її нищив. Як

Почав народ благати

Природу перестати

І повені не слати,

І зупинить вітри.

Природа схаменулась,

Привітно усміхнулась

І так сказала всім:

«Якщо хочете жити,

Мене треба любити,

Дерева поливати,

Нікого не карати,

А то покличу грім.

А він буде гриміти,

Вітри будуть гудіти,

Дощі будуть летіти,

А блискавки – жалити.

А ураган у танці

Зі смерчами уранці

Й ночами теж будуть.

Усе позамітають

І вас повиселяють,

І вас позамітають

Моря усі мої,

Земля там розійдеться

І вам тоді прийдеться

Віддати душу нам

І полетіть далеко,

Де не летять лелеки,

А грішники кричать.

Хоча невинні люди

І не потраплять туди,

Та все ж потонуть всі.

Тому не зліть мене!!!»

Сказавши це, Природа зупинилась.

Вітри теж припинили

Так сильно дути.

І всі стали чекати…

Що ж зробить люд земний?...

2011

(вперше опубліковано 22.11.11)