До повноліття я не раджу...

Так ось чому така сумна

Сьогодні ти, моя царівно,

Наче прекрасная весна,

Така, як завжди, ти чарівна.

Невже, кохаю я тебе?

Бо так бажаю пригорнути

Тебе до серденька свого

І в почуттях цих потонути.

Життя з тобою уявив

Собі і хочу разом бути.

Віддати серденько своє

У твої руки і відчути,

Що я потрібен так тобі,

Як ти мені, кохана моя,

І хочу знати я, що в нас

Завжди буде єдина доля.

Бо біль відчув, коли мені

Розповідала ти про себе,

Що в тебе строгії батьки,

І що вони кричать на тебе,

Навіть при тому, що завжди

Ти повертаєшся додому

Тоді, коли вони велять...

А вони ще й кричать по тому.

Не справедливо це у вас,

Що дівчина має коритись

Своїм батькам як тим катам,

Які не вміють говорити.

Я раджу вам порозмовлять

Як рідні люди - душа в душу - 

Але цього треба чекать,

Бо до розмови не примусиш!

Чекайте вже тепер нехай

Ваша дочка до вас звернеться...

Як поговорите отак,

Тоді вона і схаменеться.

А тобі, люба, я бажаю

Шукати в усім позитив,

Бо ти у своїх думках маєш,

Мені здалось, лиш негатив.

А в повноліття я не раджу

Робити те, що хочеш ти:

Зробити все на перекір - 

У тому щастя не знайти.

Вірш відноситься ЛИШЕ до ТИХ батьків, які ЗАНАДТО контролюють своїх дочок.

(((22:46. 30.08.2012)))

А ще вірш був написаний для тої самої дівчини, Машеньки К)