[Ana, 2015] Мова

Ллється по венах музика, як кров,

Як сукупність знаних всіх на світі мов,

Як розсипаний на скельце бісер дрібний,

Як запахи цвіту дерев у парках щовесни.

А в мені музика весняним дощем

Б'є глибоких рік і фонтанів ключем,

Вибухає у небі феєрверком вогнів

І стає вітрилами примарних човнів.

А в тобі музика стає джерелом,

Відбитком мистецтва, натхнення вікном,

Крилами янгола чи тієї чайки,

Що літає над водоймами, де водяться мавки.

А наша музика – електричний струм,

Проходить крізь душу, руйнує в ній сум,

Вона – як океаном виплюснуті хвилі

На полотно художника, мальоване акрилом.

Музика – це мова, де букви – ноти,

Де наші повідомлення – то звукові частоти,

Де поселились шифри та абревіатури

Ми виліпили з музики живі скульптури.

3.03.2015

Ana Mosevych