Надія

Ти приходила давно

На подвір'я до моїх сестер,

Та проте я все одно,

Не знаю, яка ти тепер

І на скільки ти змінилась,

І яке твоє життя,

Може, ти мені і снилась,

Та не пам'ятаю я.

Ти любиш фортепіано

І чудово звучать твої твори,

Особливо, коли скрипка

У твоїх обіймах тоне.

Ти любиш літо та осінь,

А я зиму та літо.

Чудово підбираєш акорди

І любиш вигадливі квіти.

Ти хочеш запах тюльпана

В червоній троянді відчути,

Чи білу троянду взяти

І ніжний запах почути.

Тебе назвали Надія,

Тому будеш довго жити,

І у тебе є мрія

Один раз й навік полюбити!

Присвячується Летнянці Надії Богданівні

(((17.07.2012 15:15)))

Надя попросила, і я написав)