Шановна Романів Наталіє Андріївно!

І дивилася Вона на мене

Поглядом своїх ясних очей,

А в душі її буяла думка

Про ту кількість ще не доспаних ночей,

 

Коли так старанно проглядала

Твори наші, створені за час

Нам відведений для написання...

А вона усе ж любила нас.

 

Як могли її не привітати

Усі разом у один момент?

Як дозволили такому статись?

Чом відбувся прикрий інцендент?

 

Як же ж виправити помилку безглузду?

Що ж зробити, щоб простила Та,

Яка любить нас більше за матір;

У Якої доля й так важка?!

 

Ми не будемо спокійно спати,

Доки не дізнаємось про те,

Що хоч і не вдалося Вас привітати,

Ваше серце й справді золоте:

 

Що ви все ж пробачите за муки,

Що завдали ми вам за роки,

За оті важкі для вас роки науки...

Ви у нашім серці назавжди!

 

Присвячується Романів Наталії Андріївні - кращій вчительці англійської мови, чудовому педагог-організатору і просто Найпрекраснішій Класній Мамі!

 

(((15:22   05.10.2012)))
Класній керівничці ЗОШ №2)