Північне море

Північне море - сотні тисяч див

Солоні хвилі б'ють об берег тихо

Воду із небом розділив

Ген небокрай магічним своїм ликом

Нема нічого - є лиш пустота,

У голові - свобода, радість, море.

Ця неймовірно сильна простота

І магія водоймища просторить

 На небом обійнятому вітрі

Холодні чайки під пекельним сонцем

Пірнають вниз неначе уві сні

І ловлять рибу у прозорих водах

А може, стратосфери на землі

Таємний блиск, нібито айсбергів холодних,

Крайнебо посміхається мені

Неначе кажучи "Все буде добре!"

І я не знаю чи я у Раю,

Бо сонце нагріва пекельно землю

Неначе має розтопити її всю

Ще й місяцем розгойдуючи хвилі.

А гребені тих кучерявих вод

Несуться швидко на берег піщаний

Неначе прагнуть рівності, свобод

 І не встигаючи вмирають надто рано...

Лиш одиниці допливають до мети,

І розбиваються об недосяжну славу

На берег їм ніколи не зійти

Це хтось придумав їм таку забаву. 

Але у моря є свої плюси,

І кучеряві хвилі - це ще води

Не треба недосяжної мети

По кроках йди - й зазнаєш справді слави!

12.09.18 23:50