Ми вільні будем!

Ми вільні будем!

Як трепетно забилось серце.

Навіщо раптом це воно?

Для чого битися так вперто?!

Хіба ж усім не все одно?!

Усі втікають з Батьківщини,

Де помирали козаки.

Вони бояться, як тварини,

Так, ніби вороги - вовки,

А мирні ми зовсім без зброї,

Стоїмо в лісі, боячись,

Що вже загинули герої,

Та нам усім таки щастить!

Насправді ми завжди є вільні

Ми знаємо хто ми такі!

Хоч інколи і божевільні

Приходять в голову думки,

Що ніби нами хтось керує,

Що ніби в нас є вороги.

Але насправді все інакше - 

Бо ми не в лісі  - навпаки.

У нас завжди у серці буде

Палкий вогонь наших дідів.

Вічний вогонь горить усюди,

Де ще існує запах слів.

Ми будем вільні! Будем! Будем!

І диво випливає вже.

НЕправду ми самі засудим

Бо ЧИСТА правда над усе!  

(((07.02.2013 15:49)))